Казкотерапія
Основний принцип казкотерапії – цілісний розвиток особистості, турбота про душу, зцілення казкою.
Казкотерапія добре долає у дітей високий рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, адаптує до різних дитячих колективів. Казкотерапію можна використовувати у роботі з агресивними дітьми, невпевненими, сором’язливими, брехливими, а також у випадках різного роду психосоматичних захворювань. Процес казкотерапії дозволяє дитині усвідомити та проаналізувати свої проблеми, побачити шляхи їх вирішення.
Суть методу казкотерапії полягає в тому, що казка доступно пояснює, що добре, а що погано. На прикладі позитивних персонажів дитина вчиться бути хорошою, а негативні герої казок викликають у неї лише негативну реакцію. Негативний герой завжди залишається покараним, а доброму дістається красуня-принцеса й півцарства на додаток.
Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції. Він бореться, наприклад, з темрявою, й за його вчинками дитина може бачити, що це насправді не так уже й страшно. Або, навпаки, героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухається батьків.
Головне завдання казок: через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі поведінки.
Казка використовується батьками, вчителями, психологами для підготовки дитини до школи, організації її входження у простір шкільного життя. Казкотерапія дозволяє опанувати позитивними моделями поведінки, знизити негативні емоції, рівень тривожності. Спілкування дітей із казкою допомагає їм впоратися зі своїми негативними станами, невпевненістю, лінню, небажанням пізнавати нове тощо.
Алгоритм підбору (складання) терапевтичної казкиЧітко визначте проблему, яку слід вирішити.
Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.
Втільте в характері головного героя казки (це може бути вже існуюча казка) ті риси, страхи, комплекси, яких слід позбутися.
В процесі розгортання подій казки головний герой має позбутися своїх недоліків.
Основні прийоми роботи з казкою
Аналіз казок. Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за казковою ситуацією, конструкцією сюжету, поведінкою героїв. Наприклад, для аналізу обирається відома казка або казка, створена психологом чи вчителем для індивідуальної роботи з учнями. При цьому дитині пропонується відповісти на ряд запитань: «Як ви думаєте, про що ця казка?», «Хто з героїв найбільше сподобався і чому?», «Чому герой зробив ті чи інші вчинки?», «Як герой знайшов вихід із складної ситуації?» тощо.
Розповідання казок. Прийом спрямований на розвиток фантазії та творчої уяви. Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або третьої особи, а також від імені інших казкових героїв. Наприклад, дітям можна запропонувати розповісти казку про колобка від імені лисиці, Баби Яги або Василіси Премудрої.
Переписування казок. Переписування і дописування авторських і народних казок має сенс тоді, коли дитині не подобається щось у сюжеті казки, поворот подій, певні ситуації, в які потрапляють герої, кінець казки тощо. Це – важливий діагностичний матеріал. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи інші персонажі у казку, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану сюжет і знаходить той варіант руйнування ситуацій, який дозволяє звільнитися їй від внутрішньої напруги. В цьому полягає психокорекційний сенс переписування казки.
Постановка казок із допомогою ляльок. Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно позначається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно коригувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною. Робота з ляльками дозволяє удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, яких зазвичай дитина з якихось причин не може собі дозволити проявляти.
Малювання за мотивами казки. Вільні асоціації дитини виявляються в малюнку. Малюнки аналізуються, обговорюється поведінка і мотиви дій персонажа, діти дають їм оцінку: добре – погано.
Програвання епізодів казки. Програвання епізодів казки дає можливість дитині відчути деякі емоційно значущі ситуації і пережити певні емоції.
Складання казок – це так цікаво й корисно! З одного боку цей процес сприяє розвитку уяви, з іншого – дозволяє дитині повідомити оточуючим про свої проблеми. Краще не втручатися в те, про що та як вигадує дитина. Хоча на початковому етапі, щоб показати приклад, можна скласти казку разом з нею. Почута від дитини казка допоможе усвідомити її проблеми і труднощі.
Сміхотерапія
Сміхотерапія спрямована на повернення природного сміху, який знімає напруження в тілі, воно розм’якшується і поступово звільняється від затисків і напруги. За словами Дарвіна, “сміх – це судомна розрядка м’язової енергії”. Широка посмішка та радісний сміх стають сьогодні такими ж модними атрибутами здорового способу життя, як заняття спортом та відмова від негативних звичок.
Можливості сміхотерапії: стимулювання роботи серцевого м’язу; збагачення організму киснем (глибокий і тривалий за часом, вдих, ніж видих); поліпшення імунітету (поява в організмі Т-лімфоцитів, які необхідні для боротьби з різними хворобами); вироблення в організмі ендорфінів (гормону щастя); очищення верхніх дихальних шляхів від слизу, що скупчився; зняття напруження з 80 м’язів, підвищення їхнього тонусу; покращення настрою та самопочуття.
Головна перевага сміху – його доступність всім людям, незалежно від їхнього матеріального стану. Незбагнене багатство дії цього “препарату” – зняття стресів, напруги, болю та заподіяних кривд. В дитячому віці дуже важливо, щоб стреси та кривди не мали довгострокового впливу на організм. Інакше буде занижена самооцінка, вона стане замкненою. Сміх повинен бути щирим і йти від душі, його вважають показником душевного та фізичного здоров’я людини. Погане самопочуття, поганий настрій і депресія відступлять під натиском радісного сміху.
міх поділяється на: сміх А (ха-ха) – буде означати вислів задоволення і радості; такий сміх є одним з різновидів здорового сміху. сміх Е (хе-хе) – вважається заздрісним і висловлює презирство і зловтіху; сміх І (хі-хі) – іронічний. Так сміються люди, яким є що приховувати; сміх О (хо-хо) – у ньому вловлюється критика, сумнів і протест; сміх У (ху-ху) – висловлює прихований страх і боягузтво. характерний для тих людей, які мають певні забобони і дуже бояться критики зі сторони.
Використання сміхотерапії в роботі з дітьми: хвилинки сміху (за аналогією фізкультхвилинок, фізкультпауз); цікаві, жваві ігри, які швидко викликають бурхливі позитивні емоції у дітей; розповідання кумедних пригод, гуморесок, анекдотів; клоунада (гра мімікою); гуморини та розваги; використання “скриньки сміху”; “сміхові” вправи; організації конкурсів на найсмішнішу вигадку; спів частівок; слухання сміху у запису.
Сміхові вправи: “Сміхові” вправи: 1. Посміхніться і утримуйте посмішку. Хід думок і навіть настрій почнуть поліпшуватися – і ось вже воша усмішка стане не награною, а справжньою. 2. Затисніть між зубами шматочок цукру так, щоб рот був трішки відкритим, як при усмішці. Обличчя стане трохи кумедним, дивіться на себе в дзеркало 5 хв. Вправа стимулює появу посмішки. 3. Почніть з трьох коротких “ха” і змусьте себе посміятися деякий час. Ви здивуєтесь, як швидко “надуманий” сміх може перерости в справжній. 4. Закріпіть на носі клоунський ніс та зробіть різні мімічні рухи м’язами обличчя. Лицьова міміка протягом 5 хв буде сприяти покращенню настрою.
5. Практикуйте гучний сміх з реготом (якщо, звичайно, він нікому не завадить) ви відразу відчуєте незвичайний приплив енергії в усьому тілі. 6. “Тох-тібідох” Партнери одночасно повторюють “тох-тібідох”, дивлячись в очі один одному до тих пір, поки не розсміються. Звукове сполучення “тох-тібідох” не є випадковим, воно завжди викликає посмішку. 7. “Частини тіла, які сміються” Учасники сидять (лежать, стоять) у колі. Ведучий говорить: “Уявіть собі, що все ваше тіло, кожна його частинка вміють сміятися. Як сміється ваша права (ліва) рука, очі, вушка, животик. 8. “Смішні рухи” Під музичний супровід ведучий пропонує дітям вигадати смішні кроки, смішно пострибати, пройти вперед спиною, смішно лягти на підлогу і встати, проспівати смішні звуки, затанцювати тощо. 9. “Малювання посмішки” Пропонується пригадати найсмішнішу історію або випадок з життя та намалювати посмішку у повітрі: руками, ліктем, підборіддям, очима, язичком, стопою тощо.
Наші комплекси, проблеми, страхи осідають у тілі у вигляді напружень, блоків, затискачів, перетворюючи тіло в жорсткий панцир, відокремлюючи себе від почуттів і тілесних переживань, що і робить нас менш живими та радісними. Сміх – це спосіб розкріпачення, звільнення людини від тортур будь-яких норм. Радість життя або життєрадісність – це не стільки ознака здоров’я, скільки найдієвіший засіб, який реально може позбавити від хвороб. Смійтеся на здоров’я!
Пісочна терапія
Пісок – це надзвичайно цікавий і загадковий матеріал. Він здатний знімати нервову напругу, покращувати настрій, викликати найбагатші асоціації. Гра з піском захоплює і дорослих, і дітей. За допомогою таких ігор можна виразити свої відчуття та переживання. Не потрібно спеціальних навичок щоб працювати з цим матеріалом, оскільки всім дітям він знайомий і зрозумілий.
Завдання пісочної терапіїРозкриття індивідуальності.
Активізація творчих здібностей та фантазії.
Розв’язання психологічних проблем.
Позбавлення комплексів та страхів.
Зняття внутрішнього напруження та отримання емоційного задоволення.
Розвиток координації рухів, дрібної моторики, орієнтації в просторі.
Формування навичок позитивної комунікації.
Покращення пам’яті, уваги і просторової уяви.
Пісочниця – це зменшена модель навколишнього світу, де діти можуть вільно творити, не боячись щось зламати чи зіпсувати. Зазвичай виготовляється з дерева. Пісочницю можна зробити самому чи придбати і користуватись нею в домашніх умовах. Але щоб досягнути потрібних результатів в терапії варто займатись із спеціалістом. В кабінеті психотерапевта зазвичай є певні правила і норми щодо розміщення та наповнення пісочниць.
Види пісочниць
Юнгіанська пісочниця
Це дерев’яний ящик, який має чітко встановлені параметри – 50/70/8 см. Саме такий розмір є комфортним для сприймання. Дно і борти пофарбовані блакитним кольором, що символізує небо та водойми. Пісочницю можна поділити горизонтально на дві зони (жіноча та чоловіча) чи на три (минуле, теперішнє і майбутнє). Або ж вертикально на три частини - думки, емоції, дії. При можливості використовують 2 пісочниці – для сухого та мокрого піску.
Столи варто розміщувати в центрі кімнати, щоб до них був забезпечений вільний доступ зі всіх сторін.
Окремо на стелажах розміщуються мініатюрні фігурки, які є необхідними у пісочній терапії. Їх має бути достатня кількість і дуже важливо дозволити дитині самостійно обирати предмети для роботи. Дивлячись на вибір дитини, можна зрозуміти причину виникнення проблеми. Особливістю під час занять з піском є те, що психолог уважно спостерігає, а не керує. Це дозволяє краще зрозуміти почуття та емоції дитини.
Набір іграшок та предметів для пісочної терапіїЛюди. Повинні бути різної статі, віку, а також різних спеціальностей. Сюди ж належать фігурки персонажів казок, легенд та міфів.
Тварини: Свійські, дикі, морські, доісторичні, а також герої мультфільмів. Бажано, щоб були сім’ї тваринок.
Птахи: Дикі та домашні, а також казкові літаючі істоти (динозаври).
Комахи: Метелики, жуки, павуки, мухи та ін.
Морські мешканці: Риби, восьминоги, краби, морські коники та зірки, мушлі та ін.
Житло людей. Сучасні будівлі та предмети меблів, споруди шкіл, лікарень, магазинів, хатинки із казок та житла різних народів.
Муляжі посуду та продуктів харчування.
Транспорт наземний, повітряний і водний.
Рослинність: Дерева, трава, квіти. Можна використовувати і природні матеріали – каштани, жолуді, кора дерев, насіння рослин і т.д.
Аксесуари: Картинки, фотографії, тканини, намистинки, гудзики, прикраси та ін.
Світлова пісочниця
Ідеальний дидактичний матеріал в ігровій терапії. Підходить для шкіл, інклюзивних ресурсних центрів, сенсорних кімнат. Саме ця пісочниця ідеально підходить для пісочної анімації, яка є одним з найефективніших методів в розвитку дітей. Цей дивовижний процес не залишає нікого байдужим, покращує емоційний стан. Підходить для дітей з різними темпераментами. Займаючись даним видом творчості, гіперактивні дітки стають врівноваженими, скуті розслабляються, агресивні втихомирюються, тривожні заспокоюються. Дитина, яка займається малюванням на піску відчуває себе справжнім художником і митцем.Інтерактивна пісочниця
Це сучасне і революційне обладнання, яке підходить для пісочної, сенсорної та ігрової терапії. Ця пісочниця дозволяє створити власний світ, який без зайвих зусиль змінюється чи доповнюється. За допомогою програмного забезпечення можна відтворити природні явища відповідно до законів фізики.Використання інтерактивної пісочниці сприяє розвитку мовлення, комунікативних навичок, стимулює зорову, тактильну системи, а також розвиває загальну моторику та координацію рухів.
Який пісок використовується?
Пісок для наповнення пісочниць може бути різним. Основне щоб він був якісним: екологічним та чистим. Можна використовувати пісок з берега річки, озера чи моря. Але перед роботою його потрібно очистити і кварцувати.
Для пісочної анімації найкраще підійде дуже дрібний та сухий пісок. Мокрий стане в пригоді, коли захочеться зліпити об’ємні фігури чи будівлі. Також в цьому випадку можна використовувати кінетичний пісок. Особливість кінетичного піску в тому, що він дуже приємний на дотик, не липне до рук та одягу, легко вичищається з будь-яких поверхонь і не залишає слідів. А щоб заняття стали ще цікавішими та захоплюючими можна працювати з кольоровим піском.
В інтернет магазині «Інклюзія: реабілітаційне та корекційне обладнання» ви можете отримати необхідну консультацію щодо обладнання для пісочної терапії та обрати для себе найбільш відповідний варіант.
Музикотерапія
Музика – потужний лікувальний засіб для впливу на психічний і фізичний стан людини.
Ще з давніх-давен користувались цілющими властивостями музики лікарі Древнього Риму і Єгипту, які застосовували звуки для лікування душі й тіла. Лікарі Древнього Китаю навіть готували «музичні рецепти» та вірили у те, що мелодія має вплив на органи людського тіла.
Якщо розглядати лікувальні властивості музики з точки зору ритму, то можна говорити про те, що у природі кожен її елемент має визначений ритм свого руху: так кожен орган людини працює у своєму ритмі. Відповідно його рух співпадає з ритмом деяких музичних інструментів.
• Скрипка допомагає пізнати себе та інших людей, допомагає відчувати співчуття до інших, розвиває бажання допомагати та підтримувати інших.
• Барабани покращують сердечний ритм. Позитивний вплив на ритм серця має арфа.
• Флейта відповідає звуковому ритму роботи легень і розширює їх.
• Віолончель відповідає ритму нирок.
• Саксофон впливає на ритм сексуальної енергії, відповідно активізує діяльність статевих органів.
• Фортепіано покращує роботу щитоподібної залози.
• Орган надає силу, наповнює енергетикою, найбільш сильно впливає на хребет, даючи йому велику силу. Орган дає своєрідний зв’язок енергії від Космосу до Землі. Недарма орган використовується у церкві – у тому місці, де відбувається спілкування людини із вищою божественною силою.
Для підтримання загального тонусу організму можна скласти свій музичний план дня.
Розпочинати свій день варто із сонат та концертів Антоніо Вівальді, серенади Шуберта – і ваша ранкова сонливість миттєво зникне.
Перед сном та при безсонні рекомендовано обирати музику, ритм якої трішки повільніший від частоти скорочення серця. Ввечері корисно слухати сюїту Грига «Пер Гюнт», «Сумний вальс» Сібеліуса, п’єси Чайковського.
Універсальну дію на емоційний і фізичний стан людини має вплив музики Моцарта – вона підвищує загальний тонус організму і підвищує працездатність.
Перед важливою зустріччю або серйозною розмовою, коли потрібно перебороти відчуття невпевненості, музикотерапевти рекомендують П’яту симфонію Баха. Музику Баха можна використовувати для зосередження уваги та перед важливою розумовою працею.
З лікувальною метою бажано використовувати музичні твори – Шопена, Шумана, Чайковського і Шуберта:заспокоюють і розслаблюють – «Аве Марія» Шуберта, «Місячне сяйво» Дебюссі, «Колискова» Брамса, вальси Штрауса, прелюдії і мазурки Шопена;
нормалізують кров’яний тиск і налагоджують роботу серцево-судинної системи – «Концерт ре-мінор» для скрипки Баха, «Весільний марш» Мендельсона, «Ноктюрн ре-мінор» Шопена;
знімають головний біль – «Угорська рапсодія» Ліста, «Фіделіо» Бетховена, полонез Огінського;
позбавляють від алкоголізму та тютюнопаління – «Місячна соната» Бетховена, «Аве Марія» Шуберта, «Заметіль» Свиридова, «Лебідь» Сен-Санса.
Нині сфера застосування музикотерапії активно поширюється у багатьох країнах і застосовується у лікарнях, центрах реабілітації, а також дитячих садках і школах. У США, Японії, Англії, Франції музика використовується у промисловості та сільському господарстві. Музика звучала і в космосі, що покращувало стан космонавтів під час довготривалого перебування на орбіті.
Усім відомо, що будь-які ліки необхідно точно дозувати. В іншому випадку вони можуть дати протилежний ефект. Музика – не виняток, особливо, коли мова йде про силу звуку. Велика гучність викликає підсвідоме відчуття тривоги, негативно впливає на психіку, особливо на слабку психіку дітей і підлітків.
Найбільш шкідливим для організму людини є шум вище 95 Дб. Для порівняння: шелест листя на вітрі дорівнює 25 Дб; робота настінного годинника на відстані одного метра – 30 Дб. Він є першопричиною зниження працездатності, порушення ритму серцебиття, появи незвичної блідості, роздратованості, і може призвести до серйозних психічних розладів. Дисгармонійна музика, що втратила свій глибинний зміст і стала лише шумовим фоном, також завдає великої шкоди людському організму.
Отже, музикою ми можемо регулювати нашу психіку, змінювати наші настрої у різних життєвих ситуаціях. У станах нездужання, поганого самопочуття ми звикли покладатися на допомогу лікарів, забуваючи, що володіємо власною могутньою силою – психічною енергією, силою духу, силою творчої уяви, яка у поєднанні з вібраційним впливом відповідної музики може слугувати для нас найефективнішими ліками для подолання будь-якої хвороби.
Немає коментарів:
Дописати коментар