1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: проста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".
ЯК ЗАСПОКОЇТИ ДИТИНУ ПІД ЧАС ГУЧНИХ ЗВУКІВ СИРЕНИ ЧИ ВИБУХІВ
Щоб допомогти дитині впоратися зі страхом і навчити її реагувати на гучні звуки, як-то сирена чи гуркіт, психологиня радить діяти за таким алгоритмом:
1. Нормалізація
Дорослий фіксує і пояснює дитині ситуацію: я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе – тому ми йдемо в безпечне місце.
2. Підтримка
Важливо дати дитині сигнал про підтримку: я з тобою і буду з тобою весь час. А далі – запропонувати дію: хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку? Безпорадність – травматична, тому дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки – це надаватиме їй відчуття своєї сили.
3. Завершення
Після того, як загроза минула, слід обов’язково наголосити на цьому. Скажіть дитині: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались».
Закцентуйте увагу дитини на її силі. Можна сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе самого, чітко виконувала ваші вказівки тощо.
Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.
Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо у дитини про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.
Бачу збиту ракету. Чому не варто наближатися до неї? • Частини ракет небезпечні тим, що несуть загрозу життю доти, доки вони не будуть оглянуті та знешкоджені фахівцями • Бойова частина деяких ракет містить касетні елементи, які можуть бути розкидані як на території навколо ракети, так і бути в уламках збитої ракети • Деякі з касетних елементів дуже схожі формою та розміром на банку пива або масляний фільтр автомобіля • Крім того, може бути токсичним і навіть отруйним як паливо, так і окислювач, які застосовуються в ракетах Підписуйтесь на BezMin.info та діліться зі знайомими сторінкою. Ми розповідаємо про вибухонебезпечні предмети та правила поведінки у разі їх виявлення. Мирного неба над головою, бережіть себе!
У віці 3-4 років дітей набагато більше цікавить спілкування з однолітками. Вони здаються цілком самостійними, здатні самі гратися та навіть вигадувати нові дивовижні ігри… Але насправді вони потребують уваги батьків та інших дорослих нітрохи не менше, ніж раніше. І саме батьки можуть правильно підібрати ігри для розвитку навичок, які важливі в цьому віці.
Які навички розвиваються у дітей 3-4 років
Емоційний розвиток
У цьому віці дитина активно освоює світ за допомогою рольових ігор: пробує ті чи інші ролі, які спостерігає в навколишньому світі. Наприклад, приміряє на себе різні сімейні ролі, граючи в «дочки-матері». За допомогою гри вивчає різні професії, які бачить навколо себе: створює свій «магазин» (продавець), «свердлить» дрилем і стукає молоточком (майстер), стукає пальчиками по запасній клавіатурі - працює на комп'ютері.
Рольові ігри - хороша можливість для батьків допомогти дитині опрацювати якісь страхи або проблеми у відносинах з однолітками, адже саме в цьому віці маленька людина активно шукає своє місце в колективі дитячого садка, на дитячому майданчику і в гуртках. Якщо дитина поки що не готова придумувати гру сама, то дорослий показує приклад - простіше кажучи, грає з нею разом.
До того ж, батьки можуть пропонувати дитині грати в ті ігри, які, у свою чергу, вона буде пропонувати своїм ровесникам.
Інтелектуальний розвиток
Дитина вже починає активно цікавитися буквами і рахунком, вивчати геометричні форми і кольори. Деякі діти здатні в цьому віці рахувати не лише до десяти, а й далі, а інші можуть навчитися читати і навіть писати прості слова.
Розвиток логіки
Маленька людина вже здатна структурувати предмети за властивостями і ділити їх на групи: меблі, посуд, овочі, фрукти, дикі тварини, домашні тварини. Може охарактеризувати властивості предметів. Звичайно ж, батьки мають допомагати своїй дитині розвивати ці здібності.
Навколишній світ
У цьому віці дошкільник вже здатний не тільки сприймати природні явища емоційно і естетично, а й виявляти до них явний пізнавальний інтерес. Він задає питання про погодні явища, розбирається в частинах доби і порах року.
З ним можна почати вивчати справжню природу в сусідньому лісопарку: які дерева і квіти там ростуть, які птахи і тварини його населяють.
7 ігор з дітьми у віці 3-4 років
Рольова гра для подолання страхів
Як допомогти дитині подолати свої страхи, використовуючи звичайну гру? Приміром, якщо дитина боїться, що прийде сіренький вовчок і вкусить за бочок, то можна спробувати погратися з нею в вовка і зайця.
Нехай малюк по черзі спробує себе в ролі кожної тварини: побуде і хитрим стратегом-вовком, який полює за зайцем, і винахідливим зайцем, який рятується від вовка. Досвід, набутий в процесі гри, допоможе йому переконатися в тому, що заєць може втекти і що зловити його не так вже й просто.
Також можна придумати гру, в якій лицар перемагає дракона, Колобок тікає від лисиці та інші казкові ролі про беззахисну жертву і переслідувача.
Дорослий може побути собакою, який, наприклад, поводиться агресивно, або, навпаки, дуже сором’язливою і не може захистити себе від кривдників (тут можна підібрати будь-яку ситуацію, яка саме зараз є складною для дитини). А дитина в ролі мудрого господаря допоможе своїй улюбленій собаці подолати труднощі. Потім можна помінятися - нехай малюк побуде собакою, який потребує підтримки та захисту, а господар дасть своєму вихованцеві конкретні поради, що і як потрібно робити, щоб відстояти свої кордони.
Гра для вивчення літер і рахунку
Заради появи інтересу до букв і цифр можна пограти в гру «на що схожа ця буква?». Наприклад, літера «А» схожа на драбину, «В» - на зламані окуляри. При цьому можна для наочності разом з малюком малювати або ліпити з пластиліну букву і той предмет, який вона нагадує.
Гра для вивчення геометричних фігур
Плоскі геометричні фігури можна вирізати з дитиною з кольорового паперу. А потім наклеювати на аркуші, складаючи з них картинки – будиночки, дороги. Об'ємні геометричні фігури - кубик, піраміду, паралелепіпед, конус - можна склеїти з картону. А потім намалювати в віконечках, хто в них живе, і будувати з них башти і замки.
Гра для вивчення груп предметів на розвиток логіки
Необов'язково нудно зубрити, що банан - це фрукт, а помідор - це овоч.
Можна замість цього влаштувати захоплюючу гру в сад і город.
Творчо можна підійти також до вивчення всіх необхідних груп предметів: меблів (грати в ляльковий будиночок), тварин на фермі (грати в ферму). При цьому зовсім не обов'язково купувати шикарний ляльковий будиночок або ціле господарство пластмасових корівок і овечок: можна, наприклад, склеїти будиночок з паперу, а тварин вирізати з якого-небудь старого журналу або книги.
Гра в пазли для розвитку логіки
Пазли - це, насправді, гра в ціле і його частини. Тому складати їх - важливий навик в три-чотири роки. Знову ж таки, можна не купувати дорогі пазли в магазині, а просто розрізати на кілька частин листівку або картинку зі старого календаря.
Ігри для вивчення навколишнього світу
Перед прогулянкою в парку можна підготуватися: дізнатися, які тварини і птахи живуть конкретно поруч з вами. Ви самі здивуєтеся, коли дізнаєтеся, що в сусідньому парку живуть зайці! Білочок можна не тільки годувати, а й розповідати як вони готують запаси на зиму.
Так само можна вивчати не тільки фауну, але й флору: дерева і трави, які ростуть неподалік. Збирати різнобарвні листя і засушувати їх у книгах, а також жолуді й шишки - робити з них осінні поробки.
вівторок, 12 липня 2022 р.
Пам'ятка для батьків
«Ваша дитина не краща і не гірша, вона – інша»
Не можна: Думати, що ваша дитина найкраща та найздібніша. Вона не краща і не більш здібна ніж у когось іншого. Вона – інша. Ставтесь до дитини так, як до «Банку», куди батьки «складають» свою любов і турботу, щоб потім отримати її з відсотками. Чекати від дитини вдячності за те, що ви її народили. Вона про це вас не просила.
Використовувати дитину, як засіб досягнення своїх (нехай і гідних – але ж своїх) цілей. Покладати надію на те, що дитина обов’язково прийме ваші погляди на життєві установки. Ставитись до дитини, як до людини, яку батьки «ліпили», як їм заманеться. Всю відповідальність за виховання покладати на вчителів чи бабусь, або на «методичні поради».
Потрібно: Сприймати дитину такою, якою вона є, щоб у будь-яку хвилину вона була впевнена у вашій любові. Намагатися зрозуміти, про що думає, до чого прагне, чому її поведінка є такою, а не іншою. Підтримувати в дитині переконання, що вона здатна на все, якщо сама буде впевненою у своїх силах і намагатиметься активно діяти. Особливо це потрібно, якщо дитина від природи сором’язлива і не прагне бути лідером. Не намагатися «формувати» дитину, жити з нею одним спільним життям, бачити в ній особистість, а не «об’єкт виховання». Вислухати її точку зору на події і ненав’язливо висловлювати своє ставлення до цього. Частіше (але не часто) згадуйте, якими ви були у цей вік. Але не нав’язуйте свої погляди – часи змінилися і життя стало зовсім іншим. Пам’ятайте, що вашу дитину формують не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка, душевна доброта.
Зверніть увагу на те, що дитина завжди поважає відвертість, але не сприймає блюзнірства і неповаги до себе.
В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку. Не запізнюйтесь, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.
Не поспішайте відразу забрати дитину додому. Побудьте з дитиною на ігровому майданчику, разом подивіться, як гуляють діти, чим займаються, як спілкуються один з одним та вихователем.
Відводячи малюка до дитячого садка, дайте йому улюблену іграшку, сказавши при цьому: «Якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, візьми і притисни її до себе. І я відразу про тебе подумаю». Ілюзія керування батьками дуже важлива для малюка. Вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію. Нехай іграшка ходить із дитиною кожен день і знайомиться з іншими, розпитуйте, що з іграшкою сталося в дитячому садку. Хто з нею дружить, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви багато дізнаєтеся про те, як ваша дитина звикає до садочка.
Пограйтесь з дитиною домашніми іграшками в дитячий садок, де якась з них буде самою дитиною. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.
Не хвилюйтесь і не показуйте своє хвилювання дитині. Не забувайте надавати дитині емоційну підтримку і показувати значимість для вас її нового статусу.
Утримуйтесь від шумних масових вистав, аби зменшити емоційне навантаження.
Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.
Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.
Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї та оптимальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!
Повідомте вихователів про особливі звички дитини, що вона любить, що ні, які має захоплення.
Придумайте ритуал «прощання» й зустрічайте дитину з посмішкою.
Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає. Ніколи не з’ясовуйте відносин з вихователем (щоб не трапилось!) у присутності дитини.
Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
Найголовніше — почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна справитись, якщо її вирішувати, а не відкладати!
